вівторок, 19 червня 2018 р.

Чому влада вирішила, що геї кращі від християн?



Чому влада вирішила, що геї кращі від християн? А, головне, хто в цьому винен?

Дії влади за останні декілька років, а особливо після людиноненависницького злочину 17.06.18. (напад на мирну просімейну акцію), показують, що вона вважає людей з сексуальними відхиленнями чимось «кращими», «першосортнішими» та «рівнішими» від інших людей, які плекають традиційні та християнські цінності. Чому ж влада зайняла таку позицію та прийшла саме до таких висновків? Давайте пошукаємо відповідь на це питання, але спробуємо поглянути на нього не вдаючись до простих відповідей (типу: ЄС тримає владу на донорській голці МВФ та тисне на неї, хоч це все відповідає реальній дійсності).
Отже, зробимо дуже короткий аналіз деяких загальних рис поведінки представників ЛГБТ руху в Україні та за її межами. Інформацію подаю з певним викликом саме для християн, порівнюючи дії людей з нетрадиційною сексорієнтацією по боротьбі за просування своїх «цінностей» з діями християн по просуванню біблійних цінностей, адже, колись сам апостол Павло вдавався до порівняльних прийомів, щоб пробудити ревність по Богу (Рим. 11:14).


1     Активність.
Представники ЛГБТ руху не бояться транслювати свою позицію з самих високих трибун в країні, хоч їх «цінності» викликають відверту огиду у більшості мешканців України, іх це не зупиняє. Цінності християн є набагато прийнятнішими в нашому суспільстві (поки що), але християни чомусь «соромляться» їх демонструвати та пропагувати. Геї ж долають внутрішній та зовнішній сором, намагаються самоствердитися та ідуть на ТВ  канали, на марші, на пікети, на різні акції… Християни в Україні діють куди менш завзятіше, хоч ми маємо саме краще, що існує в світі, але готові чомусь його приховати, замовчати… Чому християни себе так ведуть? Бо дуже терпимі на відміну від представників ЛГБТ ідеології… Ми ж сповідуємо, що Україна це світська держава, ну як ми можемо лізти зі своїм християнством на канали, у дитячі підручники, чи на мітинги? Але якщо розглядати християнство умовно, як ідеологію, (а воно нею 100% є, хоч християнство набагато ширше й глибше ніж ідеологія), то в основі ЛГБТ руху теж стоїть ідеологія, назвемо її «гендерною ідеологією». Так ось, чому представників ЛГБТ руху, аж ніяк не зупиняє світський та неідеологічний характер нашої держави у просуванні своєї ідеології (а будь-яка ідеологія має релігійні ознаки: свої «святі», «мученики», «заповіді» та ін), а представників християнської ідеології це зупиняє? Можливо тому що хтось вишукує виправдання своїй злочинній перед Богом та майбутніми поколіннями бездіяльності?
Хочу нагадати деяким шукачам виправдовувань бездіяльності (бо деякі свою безучасність намагаються обгрунтовувати нормами законодавства), що стаття 35 Конституції говорить про те, що Церква відокремлена від держави, а не навпаки – «держава відділена від Церкви», тобто держава не має права втручатися в справи Церкви, а от у Церкви такої заборони, яка б випливала логічно з основного закону не має, тобто Церква є частиною держави й має впливати на неї тим більше у громадянському суспільстві. (більш розлого на цю тему тут)
Отже, представники ЛГБТ руху не зважаючи на масу суспільних перешкод неймовірно АКТИВНІ й це є викликом для нас! 

Чи не звучать з особливою силою та актуальністю зараз для нас слова Христа:
«Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!» (Марка 8:38). Ми соромимося Христового Слова перед перелюбниками й грішниками? Ну це ж абсурд, то вони природно повинні соромитися своїх вчинків та безумства, а не ми чистого й святого вчення!
«Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що на вухо почуєте, проповідуйте на дахах .» (Матвія 10:27)
«Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах. Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. Тож нехай сяє ваше світло перед людьми…» (Матвія 5:14-16)

2     Бестрашність.
Представники ЛГБТ руху долають страх і проводять свої демонстрації там, де навіть загрожує їм певна загроза чи розправа (в інших країнах, зокрема). Християни на скільки полюбили комфорт, що забули про істинне призначення Церкви… І це з нами відбулося дуже швидко, не зважаючи на те, що від жорстких масових переслідувань християн-протестантів та й християн інших конфесій минуло всього рівно 30 років (офіційно зміною курсу щодо християн вважається 1988 рік в зв’язку з відзначенням 1000-ліття хрещення Русі). Ми стали боязливими, щоб заявляти свою позицію, а головне байдужими до подій в нашій країні.
Особливо хочу звернутися до християн-протестантів (хоч православні та католики теж абиякої активності в відстоюванні християнських цінностей не проявили). Самим масовим дисидентським рухом в СРСР були не шістдесятники, а саме віруючі християни-протестанти, саме вони складали більшість в’язнів сумління в таборах СРСР. Але їх не тільки утискали й переслідували представники влади, вони з свого боку й самі чинили опір у відповідь, організовували масові акції протесту!  І це в радянські часи! Так Євангельські християни баптисти (СЦ ЄХБ) в 1966 році, в столиці імперії зла, в Москві, під будівлею ЦК КПРС, організували акцію протесту проти свавілля комуністичної влади по відношенню до християн з пікетуванням урядового кварталу. В самому центрі Москви вийшло біля пів-тисячі християн!!! Й простояли там декілька днів! Вони не боялися! Не зважаючи на розправи, вони виходили! (більш детально про акцію тут) Учасників акції було заарештовано, але ж християнство встояло навіть в Радянському Союзі! Але встояло завдяки ПОСТІЙНОМУ СПРОТИВУ та ПОСТІЙНІЙ БОРОТЬБІ з системою! Вони боролися з нею кожного дня! В цілому це були взірцеві законослухняні громадяни, але коли вони бачили в суспільстві прояви сатанинської (комуністичної) ідеології, вони чинили спротив непреклонно, щоденно, наприклад, навіть діти в школах відмовлялися вступати в ряди жовтенят та піонерів, хоч це було загальнообов’язковою практикою й, як правило, ніким не заперечувалося… Але в тій країні були християни!
Хоч гендерна ЛГБТшна ідеологія за своєю сутністю нічим не менш сатанинська ніж  комуністична, ми чомусь забули приклад боротьби наших братів... А така необачність може дуже дорого коштувати!
Отже, зараз безстрашними борцями за вплив на суспільство є ЛГБТшники, а не християни!..

Чи не звучать з особливою силою та актуальністю зараз для нас й такі слова Христа:
«Боязких же і невірних… — доля в озері, що горить вогнем і сіркою. Це смерть друга.» (Откровення 21:8)
«Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.» (Ісус Навин 1:9)

Тепер про саме головне…
3     Солідарність.
Що було б якби, акцію гомосексуалістів 17.06.18 розігнали б правоохоронці. Просто так, «не з того не з сього», вони б зібралися на санкціоновану акцію, а на них би, без попереджень у гучномовці, просто накинулися б поліцейські й відгамселили б, почали тягати по асфальту жінок, ударами кийків переламали б ноги неповнолітнім, забрали в автозаки й відвезли б до відділу поліції 50 учасників ходи… Що було б на наступний день? Ми можемо це спрогнозувати? Думаю, це був би, без перебільшення, міжнародний скандал!!! Всі телеканали світу говорили б про це, бо гей активісти підключили б усіх, кого тільки можливо для розголосу. Маса позовів до суду, скарг, виступів на національних каналах, неодмінно пікетування урядових установ з вимогою покарати винних у цьому антилюдському злочині. Однозначно, так і було б!
Але, що ми маємо на сьогодні в реальності? Справа в тому, що всі вищеперераховані злочини поліціянтів були вчиненні не по відношенню до збоченців, а по відношенню до добропорядних християн… У цих християн акція була не менш санкціонована ніж у людей з сексуальними відхиленнями, час акції був зазначений з 21.00 16 червня до 9.00 17 червня. До речі, проведення акцій «За сімейні цінності» та «Київпрайд» (гейпарад) не перетиналися по часу, як деякі викривлюють та спекулюють, і не могли перетинатися, це унеможливлювало будь які зіткнення апріорі. Але за три години до кінця санкціонованого часу проведення акції «беркут» по дикому, без попереджень, напав на мирних учасників, серед яких були дівчата й жінки, неповнолітні діти, пастора, священники, деякі з них зазнали серйозних тілесних ушкоджень…
Ми спрогнозували, що було б, якби по звірячому напали на геїв… А тепер давайте глянемо, що ми маємо, коли по садистські, безпідставно, антизаконно побили християн? В порівнянні з можливим галасом від гомосексуалістів (яких одиниці в Україні) маємо майже тишу з боку християн, яких десятки мільйонів в нашій державі. Ось, чому геї «кращі» від християн, вони куди більш солідарніші та згуртованіші… Якщо це ще не зрозуміли самі християни, на скільки ми відстаємо, то це зрозуміла національна поліція, зрозуміла влада. Вони знають, що нормальних громадян, патріотів, християн можна безпідставно бити, кидати за грати, знущатися й вони за себе не постоять, нікого не притягнуть до відповідальності… але з гомосексуалістами так не можна, бо хоч їх мало, але вони об'єднані, як в Україні так і за її межами по всьому світі! Їх реакція буде нестерпно жорсткою!

Чи не звучать з особливою силою та актуальністю зараз для нас й такі слова Христа:
«Намагайтеся зберегти єдність даровану Духом. Ревно бережіть її.» (До Ефесян 4:3)
«Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх.» (Івана 15:13)

Чому влада вирішила, що геї кращі від християн? А, головне, хто в цьому винен? Дайте на це питання відповідь самі...

В зв’язку з вищевикладеним у мене два питання:
Яку справедливу відповідь влада, яка влаштувала геноцид проти сумління нації, отримає від християн та всіх людей доброї волі?
Як ми будемо продовжувати наше християнське служіння, щоб не допустити розповсюдження аморальності, зокрема, розбещення наших дітей, в тому числі за межами наших сімей, дітей всієї України, бо чужих дітей не буває?

На відповіді часу вже майже немає... Тож, поспішаймо!

                                                                                                        Військовий капелан, друг Абат (Ігор Плохой)

5 коментарів:

  1. Именно так, разрозненность,ложная идеология «непротивления» и «наша брань не против крови и плоти» делает своё дело, когда извращается библейский смысл того, что должны делать христиане и церковь в целом,приводит к тому, что мы сейчас по факту имеем в Украине. Если мы соль, то что именно мы солим, если свет, то куда и на что именно мы светим? На сегодня церкви легко светить у себя в собрании и солить то,что уже давно пересолено!Потому что так проще,безопаснее и вполне успокаивает лубой голос религиозной совести.

    ВідповістиВидалити
  2. Щоби осмислено відповісти на ці питання, варто знайти відповіді ось на що:
    1. З якою метою педроаваківська "влада" настирливо примушує українців до поділу на гендери та впровадує гендерну політику?
    2. Чому будь-яка дія, вчинена цією "владою", має видаватися нам за добро, а будь що проти цієї "влади", навіть критика, вважається за зло?
    Ці питання тягнуть за собою низку інших, на які надано відповіді у Слові.
    Коли ми усвідомимо, що ж воно такеє ця "влада", зрозуміємо що з нею робити, та ще й негайно.

    ВідповістиВидалити