вівторок, 25 липня 2017 р.

Два борги... Та людське безглуздя!

Продовжуємо дослідження новозаповітніх згадок про суми грошей та фінансових операцій...

Про борг немилосердного боржника та позикодавця
В Євангелії є притча Христа, яка дуже яскраво показує про безглуздість непрощення, яке ми проявляємо до людей в той час, коли наші борги прощенні.
Ось текст цієї повчальної історії:
"23. Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
24. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
25. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
26. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
27. І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
28. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
29. А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
30. Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.
31. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
32. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
33. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
34. І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
35. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів." (Від Матвія 18:23-35)
З тексту притчі стає відомо, що кожен з нас є боржником, більше того кожен, в якійсь мірі, є й позикодавцем. Отже, ми повинні навчитися віддавати борги, а при незмозі, просити прощення, але й, відповідно, прощати іншим. Для того, щоб зрозуміти безглуздість непрощення гріхів (боргів) будь-якому ближньому, Автор притчі оперує певними сумами тогочасних грошей, які у порівнянні виглядають ну надто непропорційними! Тобто, рабу була прощена така величезна сумма боргу, у порівнянні з якою борг його товариша перед ним виглядав гротескно мізерним! Тогочасним людям був абсолютно зрозумілий рівень порівнюваних боргів. Але сучасному читачу не дуже ясно якими грошовими сумами оперує Христос в донесенні важливої істини... Зрозуміло лише, що десять тисяч талантів більше від сотні динаріїв... Але наскільки більше? У скільки разів? У 100, 1 000, 10 000??? Спробуємо привести сучасні еквіваленти обох боргів.

Під час розрахунку будемо вважати, що в євангельському тексті мова йде про талант срібла, а не золота, що значно занижує розрахунок сучасного еквіваленту. Талант - це показник міри ваги, який застосовувався у стародавньому світі як і міра грошей (відповідно їх ваги в еквіваленті вмісту дорогоцінних металів). Якщо брати самі скромні (нижчі) показники стародавніх  грошових мір, (а це талант який дорівнював вазі чуть більшій від 20 кг) то 10 000 талантів в сучасному еквіваленті дорівнюють приблизно мінімум 800-900 млн. доларів, тобто майже 1 мільярд доларів!!! Якщо розраховувати срібний талант по еквівалентному вмісту золота за котируванням на Лондонській біржі на поточну дату (липень, 2017). Ще раз нагадую це за самими скромними розрахунками! Нам навіть важко уявити, що це за сума, бо ми її розуміємо тільки як порядок рахунку, а от уявити реальну кількість грошей, яка складає ця сума, не надто просто!
Якщо цю сумму скласти банкнотами номіналом у 100 доларів, то вийде купа купюр масою близько 9 тонн!!!


А якщо перерахувати цей борг у сучасну вартість в українських гривнях, то будемо мати суму близьку 22 млрд. гривень!!!
Якщо 22 млрд. грн. уявити, як купу грошей, яка викладена з банкнот найвищого номіналу (500 грн.), то вийде маса купюр вагою більше 50 тонн!!! 
Ось яку суму боргу пробачив цар боржнику!!!

Тепер подивимось скільки коштували б 100 динаріїв у наш час, згідно розрахунків, ця сумма складала б приблизно до 1400 доларів... Нам може здатися, що це немала сума, але все пізнається в порівняні, ми просто не до кінця розуміємо, що таке 1 млрд. доларів... Отже, 100 динаріїв - це чотирнадцять 100 доларових купюр, які помістилися б у гаманці і мали б масу чуть більше 10 грам, точніше 13 грам. Десяток грам й декілька тон одних й тих самих купюр - вражаюча різниця!!!
Яке ж буде співвідношення прощенного боргу до непрощенного? У скільки разів борг, який прощено немилосердному боржнику, перевищує борг за який той гнівався на товариша?
Немилосердний боржник не міг простити суму боргу, яка була, увага, приблизно мінімум в 600 000 разів меншою від суми, яку пробачив йому цар!!!
В шістьсот тисяч разів!!! Ви можене уявити у "скільки" це разів - 600 000?

Давайте ще трошки зупинимося на цьому співвідношені! Візьмемо для прикладу більш прості суми, але в тому ж співвідношенні. Уявіть, що ви маєте борг перед кимось у 6 000 000 грн. (шість мільйонів гривень), і вам цей борг повністю пробачили!!! Але при цьому вам заборгував ваш друг суму (згідно співвідношення з євангельської притчі) у 600 000 разів меншу, яка складала б всього навсього 10 гривень!!! Чи не варто було б вам пробачити борг в 10 гривень у випадку коли вам простили борг у 6 мільйонів? Питання риторичне! Відповідно це питання зрозуміле було для стародавніх людей, які слухали Христа й усвідомлювали, що сума боргу, через яку утискав прощений боржник вже свого бідолажного товариша-боржника, була порівняно надто мізерною!

Але умовний борг у 10 грн. ми використали для того щоб відчути велику різницю між сумами обох боргів. Насправді ж Христос навів розмір боргу товариша по міркам звичайної людини не такий вже й малий, тобто доволі відчутний для простого трудівника... Щоб заробити 100 динаріїв потрібно працювати 100 днів безперервно (без вихідних). В наш час, з вихідними, якщо брати 5 денний робочий тиждень, потрібно працювати кваліфікованому працівнику майже 5 місяців, щоб заробити суму вказаного "малого" боргу...
Тобто мова не йшла про те, що потрібно було простити товаришу борг взагалі незначний "в дві копійки" чи пару гривень, в гривневому еквіваленті цей борг складає біля 36 500 гривень на поточну дату розрахунку (липень, 2017). Тридцять шість з половиною тисяч гривень простити не просто!!! Тобто, Христос ніби натякав, що гріхи (борги) ближніх, які вони вам заборгували пробачити не легко! Вони (ці борги ближніх) такі великі та суттєві у наших очах, що вибачати їх ми не поспішаємо, навпаки, загострюємо увагу на тому, що боржник винний... Дійсно іноді вчинки ближніх дуже болючі для нас... Але є одне "але", ці образники (боржники) просять у нас пробачення, що робити в такому разі? Невже простити "тридцять шість з половиною тисяч гривень"? І тут потрібно згадати, про те, що Бог нам простив набагато, набагато більше! Тут акцент поставлений вже не на те, що борг ближнього дуже дрібний, а на те що мені перед цим простили борг у сотні тисяч разів більший (гірший)!!! І саме з огляду на це, нам вже повинен борг нашого товариша, який вчора до мого прощення був таким значним, здаватися мізерним, незначним, смішним, і ми в такому контексті повинні з великою легкість вибачати, того, хто просить у нас пробачення!!! 


Якщо нам прощено Богом такі колосальні борги, то які ми все ж дріб'язкові та безглузді люди по відношенню до наших ближніх, коли їх не прощаємо...


Далі буде...


2 коментарі:

  1. Це означає, що тільки людина народилася - вона вже має величезний борг перед Богом? За що? За те, що не по своїй волі прийшла в це життя? Якось дуже дивно все у цій "мудрості". Згоден, що треба вміти прощати, але не тих, хто потім тебе вважає за лоха.

    ВідповістиВидалити
  2. Стосовно нашого боргу: Просити пробачення у Бога не потрібно за те, що ви родилися... А за те, що зробили будучи в свідомому віці після народження, за те, що ображало ближніх, руйнувало вас -погані думки, слова, діла... їх у нас дійсно мільйони й мільйони... Стосовно вміння прощати: ті, хто вважає за "лоха" будь-яку людину навряд чи буде перед цією людиною щиро каятися за погані слова, вчинки й думки проти неї! А мова йде про те, що прощати тим, хто просить про це, бо й ми просили про прощення у Бога... саме про це притча.

    ВідповістиВидалити