Християнізація, декомунізація та ідоли...

 "Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь."

(1 Івана 5:21)

Сьогодні в стрічці новин одного з Інтернет видань, промайнули дві події, які мало пов’язані між собою, на перший погляд, але це лише так здається… Ці дві новини вартують уваги…

Подія перша: У центрі Одеси невідомі зруйнували 3-метрового різдвяного дідуха. Про це написала тимчасовий виконувач обов'язків голови Одеської ОДА Соломія Бобровська у Facebook. "Рускій мір? Вандалізм? Культура як вона є? Боротьба з українськими традиціями? Був Дідух в Одесі і не стало. Рознесли не тільки солому по парку, а й погнули конструкцію. Прийшли з ножицями!" Читайте більше тут.

Подія друга: «У місті Хоролі Полтавської області вулицю Небесної сотні знову перейменували на вулицю Леніна. За повернення старої назви вулиці проголосували майже всі депутати Хорольської міськради від партій БПП "Солідарність", "Батьківщина", "Укроп", "Партія Простих людей", "Аграрна партія", "Рідне місто".» Читайте більше тут.

Стосовно новини, щодо пошуків зниклого Дідуха, відійшовши в сторону, хочеться зазначити, що чиновниця Соломія Бобровська, в посадові обов’язки якої входить і оперативне реагування на надзвичайні ситуації, а саме така виникла в області в звязку з негодою, саме в той день займалася не визволенням людей з снігового полону, в якому опинилися сотні пасажирів та водіїв автівок на трасі Одеса-Рені та ін. шляхах Півдня Одещини, займалася не пошуком зниклого хлопця, який вирушив з м. Кілія в сусіднє село Шевченково, який, як з’ясувалося пізніше загинув в снігу від переохолодження, а спасала Дідуха…
Здається життя громадян повинно буди найвищою цінністю для будь-якої людини, тим більше чиновника, який про людей повинен дбати, бо він відповідальний за це не лише перед народом, який працевлаштовує «державних мужів», а й перед Богом! Але мова не про це… Це замальовка стосовно моральності та професійності т.в.о. губернатора.

Мова про те, що без усякого засудження власного сумління журналісти, чиновники та просто люди виявляють необізнаність та невігластво стосовно святкування Різдва Христового, навмисне, чи по неосвіченості змішують антихристиянські, язичницькі культи з біблійними історіями, які лежать в основі святкування великих християнських свят, як то Різдво…

Хто такий Дідух, вірніше, що таке Дідух? Це язичницьке божество безсмертного предка, зачинателя роду, доброго врожаю та ін.. Другими словами матеріальний символ обожненої частини людського буття, тобто ідол. Біблія вчить нас нічого й нікого не обожнювати й, тим більше, не поклонятися такому створінню – ідолу (кумиру). 

"Хай не буде тобі інших богів передо Мною! Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій.." (Вихід 20:3-5)

Тобто на в ІІІ тисячолітті на початку 2017 року (річниця 500 річної Реформації Європи, майже 1030 після хрещення Києва та всієї Русі) наше суспільство перебуває в махровому ідолопоклонстві чи то в нерозбірливому синкретизмі… Тобто, ідоли не викоріненні в релігійному житті українців…

А як щодо політичного життя? Бо ми знаємо наскільки релігійна сфера впливає, навіть більше – формує інші сфери суспільних відносин, в т.ч. сферу політичну.

А в деяких внутрішньополітичних подіях ми бачимо прояви того ж самого ідолопоклонства… Ідолопоклонства перед давнім об’єктом поклоніння, якому вклонялися поневолені народи СРСР, ідолом Леніним, покровителем розв’язаного рівно 100 років назад червоного терору! 

Не зважаючи на закон про декомунізацію, не зважаючи на явне викриття людиноненависницької ідеології колишніх червоних ідолів, через злочини прихильників «ідеалів» СРСР у воєнному конфлікті на сході України на інші фактори в сьогоднішньому українському контексті, люди НЕ МОЖУТЬ відірватися від тваринного, дикого, мазохіського поклоніння богу тиранії… 

Що це? Минуло 100 років, а ми ще нічогісінько не зрозуміли… Про необхідність декомунізації та позбавлення від совєтських ідолів для закладання підвалин духовного пробудження нації я писав колись тут.

Хочу лише зазначити, що не важливо, хто украв Дідуха, адепти руського міра, чи хулігани, чи релігійні фанатики, важливо, чим дідух для нас є… І чи ми не займаємося пошуками бовванів, коли потрібно спасати людей? Не важливо по якій причині депутати в м. Хорол від БПП, «Батьківщини», «Укроп» та ін. партій голосували за перейменування вулиці «Героїв Небесної Сотні» на вулицю «Леніна», важливо ким для них є Герої Небесної Сотні, та ким є для них Ленін…

Також хочу нагадати, що в Святому Письмі, коли Господь показує нам кроки до духовного відродження народу та національного визволення від окупантів, першим кроком (до загального покаяння, підняття прапору боротьби за волю) є повалення ідолів, які народи-поневолювачі встановлюють для поклоніння пригніченим, поневоленим рабам! Прикладом саме такого, керованого Господом, розвитку подій (які починаються з повалення ідолів) можуть бути підняті Богом революціонери з народу, як то Гедеон, який скинув ярмо мадіанітянське та амалікитянське /Книга Суддів розділи 6,7/ (про це в Святому Письмі читайте тут: розділ 6 та розділ 7) та благочестиві царі-реформатори, як то Єзекія, який відстояв незалежність країни від окупантів-асірійців та завдав поразки агресорам-филистимлянам /2 Царів 18 розділ/ (про це в Святому Письмі читайте тут)

Ну а деякі очільники державних та самоврядних органів управління продовжують шукати «дідухів», як символ Різдва Христового, а інші підносити ідолів, увічнюючи їх іменами українські вулиці…

Хай Бог осяє народ України Істиною своєю! «І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Від Івана 8:32)