ЦЕРКВА ВЖЕ НЕ ЛІДЕР ДОВІРИ УКРАЇНЦІВ...

Багато років поспіль згідно результатів різних соціологічних опитувань найбільший рівень народної довіри мала Церква... Мене, як християнина не могло це не тішити...

За результатами опитувань, проведених в липні 2015 року фондом "Демократичні ініціативи" та Центром Разумкова, авторитет Церкви високий в Україні, але з'явилася більш авторитетна сила!!!

Як виявилося, 62% опитаних громадян довіряють саме релігійним організаціям, але на першому місці за рівнем довіри розташувалися волонтери — 67%!..

Цікаво, що падіння рейтингу відбулося майже на очах, якщо ще в березні поточного року Церква лідирувала в цьому рейтингу опитування Research & Branding Group то вже в липні - втратила першість (див. ЦЕРКВА ВЖЕ НЕ ЛІДЕР ДОВІРИ УКРАЇНЦІВ).

Чому так??? Я не проти того, що хтось "заслужено" (справедливо) отримує перші місця вподобань українців за довірою... Питання не до волонтерів!!! За них потрібно дякувати Богу! Питання до Церкви!

Чи не повинна Церква бути завжди першою, в авангарді у всіх благих справах, ініціативах, починаннях? Чи не є Церква першою інституцією в Очах Божих, яка має преображати суспільство, зцілювати землю, являти світло, одним словом, стверджувати цінності Царства Божого та й, власне, волю Бога на нашій понівеченій гріхом землі? Чи не про це ми просимо в Господній молитві: "Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі." (Від Матвія 6:10)

Хіба це не про Церкву?

"Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах." (Від Матвія 10:27)

"Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі." (Від Матвія 5:13-15)

Місто, яке на верховині не сховається від людського ока, також і добрі діла Церкви будуть видні всім оточуючим людям! 

Хтось скаже, що це не прямий обов'язок Церкви Христової подобатися більшості населення, обов'язок Церкви - нести Істину, в першу чергу, доносити Слово Правди, незалежно від реакції людей, яка може бути в більшості не схвальною... Загалом, я з цим згоден. Але, коли мова йде саме про тих, хто чинить дійсно добрі діла, коли в суспільстві є запит на лідерів, які творять доброчинність, роблять благородне діло, то чому саме в цьому Церква має віддавати комусь першість? 

Христос ще 2000 років назад зауважив, що люди, які оточують нас, дуже пильні, вони все бачать, у них складається своє враження, відгук на ту чи іншу подію (про що й свідчать результати різних соціологічних опитувань), тому Він сказав: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.» (Вiд Матвiя‬ ‭5:16‬). Тобто, Христос зазначив, що люди ПОБАЧАТЬ наші добрі діла, хочемо ми цього чи не хочемо. Вони побачать й міру цих добрих діл (велику чи маленьку), а також їх відсутність... Й зроблять свої висновки! 

Ще раз наголошую, проблема не в людях, які щось недооцінили чи не побачили чогось, ПРОБЛЕМА У ПРЕДСТАВНИКАХ ЦЕРКВИ, які мало являють Божого Світла в тій чи іншій сфері! Христос дає нам ніби Наказ, який ми, звісно, можемо виконати, а можемо й проігнорувати, як люди, що володіють правом на вибір. «ОТАК ваше світло нехай світить перед людьми!!!" Христос вчить, що світло не просто повинно світити, а світити певним чином, вираженим словом "ОТАК"... Як "отак"? "ЩОБ вони БАЧИЛИ ваші добрі діла, та ПРОСЛАВЛЯЛИ Отця" - продовжує Христос! Світло, яке світить, добрі діла, які робляться, повинні досягати певної мети – позитивної реакції оточуючих людей, а ця реакція заміряється в тому числі і соціологічними опитуваннями населення. Отже, результат вищезгаданих соціологічних досліджень свідчить не на користь Церкви України...

Гадаю, що втрачання позицій релігійної інституції певним чином пов'язане й з нашою власною самооцінкою, як християн, і з нашими світоглядними установками щодо ролі Церкви, яку вона відіграє в суспільстві, щодо відповідальності Церкви перед Богом за проявлення Царства Божого на землі (Мт.6:10).

Цікава річ полягає в тому, що Журналісти, Екологи, Націоналісти, Добровольці, Громадські діячі, Волонтери, Прості громадяни, на кінець, Ультрас та ін. беруть ініціативу в свої руки, щоб відстоювати права інших співгромадян, вирішувати нагальні та болючі проблеми України вже майже чверть століття, в той час, коли Церква від багатьох процесів просто відмежовується...

"Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

"Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили." (Від Матвія 25:35-40)

Голодні, Спраглі, Нагі, Ув'язнені, Хворі, Подорожні (в т.ч. безхатьки, бомжі, біженці), ... Чи це не є ПРЯМИМ обов'язком християн допомагати переліченим верствам населення???

З деякими представниками перелічених верств ведеться робота, в багатьох напрямках цієї роботи задіяні і християни (десь кволо, десь більш активно). Але бували періоди в новітній історії нашої країни, особливо на початку війни в 2014 році, коли не вистачало тих, хто нагодує голодних, напоїть спраглих, одягне нагих, допоможе хворим та пораненим (як серед наших військових так і цивільних людей). На виконання Заповіді Христа в ті часи пішли одиниці... Більшість з тих, хто пішов не надто добре зналися на Святому Письмі та заповідях Христа, то були звичайні люди – волонтери... Вони були не надто релігійними, щоб за допомогою Біблії виправдати свою бездіяльність!!! Вони просто відчули поклик піти туди, де важко, не усвідомлюючи навіть, що то поклик Самого Бога, просто піддалися голосу сумління й пішли... Хвала Богу за них!

Були серед волонтерів й християни, як окремі учасники цієї роботи так і цілі християнські волонтерські організації, капеланські рухи... Але факт залишається фактом: Церква поступилася першістю лідерства довіри серед українців саме волонтерам...

Колись апостол Павло (в послані до Римлян) змушував юдеїв до більш ревного духовного пошуку й істинного служіння Богу, наводячи приклад про успіх на цьому Шляху віруючих з язичників, які їх обійшли... Він  намагався розворушити їх тим фактом, що вони втрачають свою першість в цій духовній сфері (викликати у них ревність, "заздрість"). Нехай слова Апостола пробуджують і нас християн, які опинилися в подібній ситуації, до більш ревного служіння Богу через служіння ближнім! "Може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них." (До Римлян 11:14)