«Если человек, мечтая о рае, не борется за свои права, он действительно находится во власти опиума!»
(«О коммунизме и капитализме» Хорхе Марио Берголио (Папа Римский Франциск))
середа, 19 листопада 2014 р.
вівторок, 18 листопада 2014 р.
ІСТИННІ ЦІННОСТІ
"Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове,
стародавнє минуло, ото сталось нове!" (2 до Коринтян 5:17)
"і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму,
щоб пізнати вам, що то є воля Божа,
добро, приємність та досконалість." (До Римлян 12:2)
Про сучасні «цінності»… Боротьба завжди у всі часи йшла ЗА ЦІННОСТІ!!! В сьогоднішньому світі боротьба йде не між різними цінностями, а між СПРАВЖНІМИ ЦІНОСТЯМИ й СПОТВОРЕННИМИ ЦІННОСТЯМИ (з отрутою та гидотою зведеними до рівня цінностей)! За наявності істинних Цінностей та їх єрархічного зростання (по шкалі від менших до більших) Арістотель, а потім і Тома Аквинський виводили докази існування Бога. Спотворите цінності — спотворите правильне розуміння «оцінювача», зіб’єте його орієнтири світосприйняття і через декілька поколінь люди будуть говорити на чорне — біле, на біле — чорне… Нам потрібно ВІДВОЮВАТИ ВТРАЧЕНІ ЦІННОСТІ! Відвоюємо цінності — відвоюємо ще простір для нормального майбутнього наших дітей!
Істинні цінності - від Бога, Абсолютна цінність - Сам Бог, спотворенні цінності від лукавого..
Цікаві думки з цього приводу озвучив Дерек Холланд:
«В сучасному світі, отруєному матеріалізмом і декадансом, слово Цінність набуло лише одного значення – виразника фінансової ціни чогось, чи когось. Цілком очевидно, що коли слова Цінність та Гроші стали синонімами і коли досягнення цієї «цінності» вважається за Найвище Благо – ніщо важливе, ніщо істотне не може тривати довго.
«Цінності» абортованих ембріонів вже не ототожнюють з жахом нищення життя, а лише з покращенням стану банківських рахунків фармакологічних картелів. «Цінності» тропічних джунглів не визначаються за екологічними критеріями, а просто перераховуються на те, скільки отруйних гамбургерів можна виробити завдяки землі, яка з’явиться після вирубки лісів.
Людина, яка пізнає правду і зрозуміє справжню природу «цінностей», стане кимось зовсім іншим. Стане Воїном-Філософом, який сповіщає про прихід духовного відродження. Цінності походять від Духу і становлять абсолютні мірила, за якими оцінюється наше життя. Існує ієрархічна шкала цінностей – деякі з них є об’єктивно важливіші, ніж інші. Очевидно, що логіка вимагає, щоб Найвища Цінність охоронялася і мала першість перед Нижчою Цінністю. Однак потрібно зрозуміти, що святим обов’язком воїнів є боронити усі цінності, оскільки вони між собою органічно пов’язані.
Внаслідок того, що наші люди перестали боронити Нижчі Цінності в житті, ми тепер знаходимося в місці, де не лише окремі цінності, але також Цінність сама в собі знаходиться під загрозою. Як боронити Абсолютну Цінність? Без сумніву, що не словами. Слова нічого не вартують, вони є зброєю демагогів і політичних шарлатанів. Обороняємо її, даючи реальні приклади. Ми мусимо постійно шукати очищення та освячення своєї душі, оскільки зло, залишаючись у наших серцях та помислах, точно буде діяти проти нашої шляхетної мети.
Нехай стара людина, яка є у кожному з нас, відійде і нехай виникне нова людина!»
понеділок, 17 листопада 2014 р.
ЦИТАТИ
«Христианству не удалось создать нового человека, потому что оно не меняло структур. Отчасти оно даже способствовало их укреплению, потому что было сообщником власть имущих. Официальная церковь, от Константина и до наших дней, заключала соглашения с государством. Но это всего лишь один этап в жизни церкви. В церкви были и первоначальные христиане, революционеры и мятежники. Однако сама церковь как учреждение была союзницей власти. Я, конечно, считаю, что христианство изменило человека, но оно изменило только личность, а сейчас нужно изменение структур. Необходимо изменение общества» (Эрнесто Карденаль. Святость революции. 150-155. Взято из: Революция в церкви? Теология освобождения. Документы и материалы. М: Международные отношения, 1990. — С. 153)
О некоторых причинах гражданского неповиновения по Лютеру
Я сейчас перечитываю книгу о Мартине Лютере «На сём стою…» Роланда Бейнтона…
В связи с внутреннполитической обстановкой и кризисом власти на Украине, а также с неопределённостью в оценках происходящих событий с позиции христиан, актуальным показалось привести несколько высказываний известного богослова, родоначальника Реформации – Мартина Лютера. Почему именно Лютера? Во-первых, это авторитет для христиан-протестантов (и не только). Во-вторых, его можно считать «не заангажированным оппозиционностью» экспертом во внутренеполитических вопросах т.к. Лютер насаждал почитание государства и порицал выступления против него…
Но, хоть Мартин Лютер и относился с особым трепетом и даже пиитетом к государственной власти и теме повиновения ей, ссылаясь на 13 главу послания Римлянам, и, даже, заявил однажды: «Никто еще со времен апостолов не восхвалял гражданские власти так, как это делаю я»… Тем не менее, даже такой богослов (которого обвиняли в том, что он способствовал установлению политического абсолютизма) высказывается о том, что властям, если они правят не соответственно с законами Господа, совестью и нормами права, нужно смело указывать на их ошибки и противостоять вплоть до гражданского неповиновения.
Прислушиваются ли современные христиане к великому Реформатору?
Привожу ссылки на цитаты Лютера (глава 14, (Роланд Бейнтон, «На сем стою. Жизнь Мартина Лютера»))
«Если управитель города позволяет себе руководствоваться личными чувствами, то он сам дьявол. Он обладает правом стремиться к восстановлению порядка законным образом, но никак не мстить за себя, используя свое положение».
Християни й декомунізація та «десовєтізація» українського суспільства
Декомунізація та «десовєтізація»
українського суспільства
(Деякі аналогії на тему з книги Суддів 6 розділу)
"Усі ідоли її будуть розбиті,
і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем,
і всіх ідолів її зрокую на руїну» (Михея 1:7)
Іноді на шляху до світлого та кращого
майбутнього нам перепони чинять не нові виклики життя та перешкоди, а банальне старе,
вчорашнє минуле, яке впливає на нас «сьогоднішніх»… Контролює нас, гальмує нас,
забороняє нам, заступає те світло, до якого йдемо…
Одна з жахливих, трагічних сторінок
історії нашого народу, яку довелося (доведеться) нам перегортати – це
комуністичне та «совєтське» минуле. В цьому минулому ми жили більше семидесяти
років. З наслідками того минулого ми боремося до сих пір (вже майже чверть століття)…
На
негативну роль впливу страшного минулого на наш рух вперед в Своєму Слові
звертає увагу і Сам Бог.
Доволі багато про цей духовний дискурс
говориться в Біблії, але давайте звернемо нашу увагу лише на деякі аспекти цієї
проблематики у світлі 6 розділу книги Суддів. (Прочитати цей розділ Біблії
можна тут: http://bibleonline.ru/bible/ukr/07/06/)
Мова йде про Гедеона та
національно-визвольну війну за незалежність Ізраїлю під його проводом.
Якщо ми будемо уважно читати цей розділ,
то мимоволі звертаємо увагу на чітку аналогію стану народу Божого під ордою
поганських народів і стану українців і християн України під ігом комунізму.
Коли ми читаємо наступні слова (Суддів 6:2-4), які
описують становище народу божого та наслідки сатанинського панування
загарбників, чи не нагадують вони нам щось з нашого минулого? Воістину нема
нічого нового під сонцем (Еккл. 1:9), змінюється лише в деякій мірі форма
впровадження того чи іншого зла, але не змінюється джерело (Івана 8:44)…
«І зміцніла
Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед
мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині. І бувало, якщо посіяв
Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього. І вони
таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони
в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла…» (Книга
Суддів 6:2-4) «І через Мідіяна
Ізраїль дуже зубожів…» (Книга Суддів 6:6)
Отже, ми бачимо, що за умов такого панування поган, Народ Божий знаходився
в підпіллі… Лише в підпіллі в «совєтський» період могли існувати справжні
християни та українці-патріоти. Навіть герой цієї історії Гедеон не міг вільно
молотити пшеницю й ховався у виноградному чавилі.
«Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами» (Книга Суддів 6:11)І ЦЕ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ! На своїй землі люди народу божого не могли вільно робити те добре (обробляти землю, молотити зібране т ін.), на що створив їх Господь…
ЦИТАТИ
«Революция и любовь для нас одно и то же. Революция означает накормить голодного, одеть раздетого, обучить тому, чего он не знает, дать жилище тому, у кого его нет, помочь больному (особенно в такой бедной и угнетенной стране, как наша), но делать это не в отдельных индивидуальных случаях, а для всего общества. Поэтому мы вместе со священником-повстанцем Камило Торресом считаем, что революция — это эффективное милосердие…» (Эрнесто Карденаль. Ностальгия по будущему. 157-158. Взято из: Революция в церкви? Теология освобождения. Документы и материалы. М: Международные отношения, 1990. — С. 158)
Підписатися на:
Дописи (Atom)